- ждати
- [жда/тие]
жду, ждеш, ждеимо/, ждеите/; нак. жди, жд'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ждати — Ждать ждати (1) 1. Оставаться на месте, рассчитывая на приход кого л., появление чего л.: Трубы трубять въ Новѣградѣ стоять стязи въ Путивлѣ. Игорь ждетъ мила брата Всеволода. 7. И бѣшя людие жидуще Захария и чуждаахуся ежему ждашеть въ црькъви.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ждати — жду, ждеш, недок. 1) перех. Перебувати де небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимось; чекати, очікувати. || перех. і неперех., кого, чого, на кого – що, зі спол. Розраховувати на чиє небудь повернення, на прихід, появу когось, чогось, на… … Український тлумачний словник
ждати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
побѣждати — Побеждать побѣждати одолевать в битве, наносить поражение противнику (1): Тіи бо бес щитовь съ засапожникы кликомъ плъкы побѣждаютъ, звонячи въ прадѣднюю славу. 27. 1263: Тако ж и сии князь Олександръ бѣ побѣжая, а не побѣдим. Лавр. лет., 477… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
діждати — діжду, Пт. Дочекатися. Василь не міг ся діждати іменин … Словник лемківскої говірки
навѣждати — НАВѢЖДА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Наблюдать, следить за чем л.: дѣлателна˫а вещь присно нив(ъ) навѣждаѥть... ѿ всѧкого терни˫а и волчьца. (ἐπισκέπτεσϑαι) ФСт XIV, 3г. Ср. навѣжати … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
діждати — див. дожидати … Український тлумачний словник
надіждати — див. наджидати … Український тлумачний словник
діждати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
надіждати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови